"...В боях за правду, хай весни дощі Омиють стяги Від кривавих стигм,
лише війни ножів Уже не руш..."
(Наталія Крісман)
який
колір
у сили,
що кличе
до революцій –
розвОгнено-крило:
чорний
чи білий?...
боротьба…
заради свобо-ди…
але:
історія всіх народів
у кривавій
тій
боротьбі –
а де ж
Свобода?
у вині? у хлі-бі?...
жодного
на планеті нема
вільного! щоб
народу…
сама лише боротьба…
«вичави
з себе раба»!
воістину –
гарні слова,
а ти?..
буремний "дУше зі споду" -
пізнав Свободу?
ти!...
із себе
раба
можеш
вичави-ти?..
понукаєш
у пащу до хаосу йти?
вбивати і гинути…
а де будеш ти,
коли кров народна
рікою хлине текти?..
і чорна рать --
з насолодою
страждання і муки
народу
всядеться
серед хаосу
пожира-ти…
бунтує
іецехОре –
одвічне сім`я зла…
вимагає
кровавої жертви
для кровоїда
Гагтунгра-ідола…
…все,
що прагне
пожадливо крові –
протиборне
і протилежне
Любові.
Свобода –
це не віко на труні,
не кров,
що запеклась
на знаменІ…
Свобода –
в іншій площині…
…Христос
любив людей…
і ті, хто знав Христа,
засвідчили,
що мова
Христова
завжди була спокійна,
тиха і проста…
у кожнім Слові –
цілющий Дух
сердечної турботи і Любові…
Він кликав до Свободи –
усі народи…
але
на ешафоті –
лиш сам вознісся
у людській
стражденній плоті,
до решти випив
сам!
скорботну чашу мук,
себе! оддав
мучителям до рук…
не убезпечився
за бруствером,
чи в бункері-кремлі…
допоки послідовники
зубовно скрежетали б,
купаючи ідею
у власній
і дітей-братів своїх –
паруючій кривлі…
Христос любив людей –
і за Свободу
своє життя – не учнів!
не народу! –
приніс в офіру…
згода, пане suziria... єдине лиш - чи тепер вони з"явилися, чи тільки личини підретушували... бізнес-плани... 300 відсотків прибутку на всьому... усе живе і сутнє, не виключаючи і людей, стало для них тільки засобами... самі себе і поглинуть - жадібність їхня паталогічна і бажання-задоволення поглинуть їх самих...
а де будеш ти, коли кров народна рікою хлине текти?.. - чужими руками добре жар загрібати.Чим і вдало користуються ті, що кличуть на криваву прю.Спокон віків в тил кидали простих солдатів, а головнокомандуючі ховалися за їхніми спинами, віддаючи накази.Так само творяться і революції:ті, що спонукають до бою, самі й ховаються за спинами простих людей, побоюючись і кроку ступити. Мудрі роздуми. В першу чергу дійсно треба здійснити революцію в собі, а вже потім думати про загальний переворот.
Який несподіваний вірш. Враз повіяло Елланом Блакитним і раннім Тичиною. А про зміст вже і казати годі. Мудро і просто все викладено. Спасибі Вам. Отримав справжню насолоду читаючи.
тут, пане Ігорю, про відповідальність за власні наміри і вчинки... це ура-патріотам різних мастей "на замітку"... хоча, вони якраз нас не читають... на жаль... у такому разі - нам самим.. заради орієнтування правильного... приблизно отак...
прекрасно! який же колір, куди ми рухаємося,чи рухаємося взагалі, а чи , може, в протилежний від свободи напрям,хтозна....здається, вибачте за російську, але Лєрмонтов у цій нашій ситуації актуальний - "страна рабов, страна господ,..."
дякую, пані Тетяно! ребус у тому, що ті, хто, може, вважає собе "господами" - тим паче раби... а Лєрмонотова люблю завжди... колір напрямку руху нашого?... усі можливі кольори... а от заклики до кривавих подій - однозначно кольору вогню і кіптяви...
Дякую, Вам,пані Валентино за актуальний твір, зачепило.Але з цього приводу хочу навести рядки одного з великих синів України: " Не роздають імперіїї свободу покірним і німим рабам. Дається воля лиш тому народу, хто в боротьбі здобуде її сам..." Яка ідеологія, чи яка релігія дає пояснення існування людського рабства? Хто цю ідеологію і релігію сповідує, а хто їх тільки пропагандує, живучі за іншою мораллю? Хто розробляє і втілює новітні піар-проекти формування рабської психології? Відповіді потрібно шукати в реальній історії,а не у міфологіях.А помирати страшно всім. Лиш повні ідіоти не бояться смерті.А от побороти цей страх це вже мужність.За твір, дякую.
дякую і Вам за "класику"... тільки Ви - "почули себе"... нав"язування Богові рис "головного рабовласника", тим паче Ісусу Христу - ну, вибачайте, але це психо-філософо-залежність від авторитетних джерел... недодуманість, чи й зовсім не думаність...
Дається воля лиш тому народу, хто в боротьбі здобуде її сам... - і ця боротьба має сприйматися виключно як вогонь і кров?... а який народ, оглянімося на факти "реальної історії", здобув свободу у боротьбі кровавій, "поборовши страх" смерті і посіявши ту смерть замість жита?... хіба "на місце старих паразитів не приходять щораз нові паразити"?... Ви знаєте таку революцію, яка звільнила б саме НАРОД, як поняття збірне, і ЛЮДИНУ - як індивіда? дала б їм Свободу?... та й що таке Свобода?... чи можна її дати чи взяти?... кому вона належить?... чи не всередині кожного з нас вона живе?... і чи не там варто починати "революцію" - тільки не зо старими гаслами і розуміннями...
дякую Вам за емоційний коментар... це - довга може бути розмова... і цікава... чи можете висловити Ви, чого саме конкретно прагнете, бажаючи Свободи - для початку самому собі?... чи можете конкретно сказати чого хоче, прагнучи Свободи кожен з нас?... і справді - чого саме?...
свободи купувати все, що хочеться і стільки, скільки хочеться? тобто, повна і необмежена свобода споживати... чи це - свобода творчого труда?... що звучить досить абстрактно і не так уже й привабливо?... свобода бути собою і поважати свободу кожного - також БУТИ СОБОЮ, думати самостійно і не залежати від "пресу" авторитетів, ложних "богів", тієї ж таки "суспільної думки" - чи свобода бути людиною-роботом, такою як усі, не висовуватися, залежною від авторитетів і трафаретних лозунгів-закликів-розумінь? - і так далі, і так далі! то про яку своободу ми з Вами говоримо? за яку саме "тіло й душу покладемо"?
запитайте тих, хто кличе на барикади - за яку свободу ідемо вмирати, і вони Вам палко скажуть у відповідь - як ти таке можеш питати - за Свободу, за святу нашу Свободу, за... !!!! - але нічого конкретного...
хоча вірш цей власне усього лиш про різницю між тими, хто кличе інших палко, а сам пересиджує буремні роки у безпеці, і тих, хто мовить тихо, мудро і у випадку Голготи - Сам приймає тернового вінця, а не перекладає цього тернового вінця на інших, які повірили і пішли слідом... чи поруч...
де багато крику і пристрастей - там мало справи і відповідальності...
і останнє - у кожному кровопролитті зацікавлені ті сили, які годуються енергією кровопролить - крово-жертво-їди... ви вважаєте їх істотами вигаданими і міфічними? - від того, на жаль, природа їх агресивна і "провокативна" не міняється... як і їхні впливи на "закликантів"...
занадто багато питань і відповідей... захочете - розберетеся... з глибоким шануванням - В.С.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
В першу чергу дійсно треба здійснити революцію в собі, а вже потім думати про загальний переворот. 
дякую Вам за цікавий і щирий відгук, любий пане Вершнику... 
