Докупи, браття, докупи, вже досить казати – не любі, шукати причини безладдю, ми прапора нашого гладдю, дідами, що засланострельні, об`єднані іскрометно!
Докупи, брати, докупи, не скаже ніхто – нелюбо дивитись на південь гарячий, на захід спокійної вдачі, на Луг, де прапрадіди волю шукали у Дикому Полі.
Докупи,брати і сестри, позаду і Січ, і версти із голоду і біди… Що дітям ми хочем знайти? Як жити повинні онуки? Достаток! Свобода! Злука!
не можу чомусь відповісти кожному, але нас є троє, а за кожним з нас ще хтось є, я не візьмусь винить нікого, кожен несе свою ношу і свою відповідальність, та праві, Ви, Ірино, рабського в нас багато. Але "хто не бореться - той раб!"
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
1
питання - коли... і риторичне мовчання... дякую)