Не плач.
Не плач – ти вже на небесах. І ми там будем. – Від старості, хвороби, свят І сірих буднів. Не плач, герой, зітри сльозу, Ти нам потрібен. Бо ми і Божую росу Давно не ціним. Не плач – дай знак святий з небес, В наш вік буремний. Не плач – ти воїн, Ти не кат, не полонений. Вже кожен чує трубний горн, Звучать фанфари. Прожекти в залі, сплеск долонь. І кулуари. І так завжди. Не плач, герой. Один на сцені. Спектакль триває. Монолог під гул сирени.
Додав: kopylovasvitlana (30.01.2014)
| Автор: © Світлана Копилова
Розміщено на сторінці : Громадянину
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1787 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): Україна , Світлана Копилова , вірші , знову віршувать , герой
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА