Ну, без гріхів прожити навряд чи кому вдавалося, але життю радіти треба завжди, бо воно, як пташечка, перепурхне через дні і відлетить у вирій. "Воно лиш подих" - і навіть якщо в ньому трапився гріх, то маємо прийняти його, як є, і зробити висновки, аби він не став основним у житті, а лишив місце в тому житті й для праведності.
Живи,неначе в день останній, даруй всім радість і добро; цінуй своє й чуже кохання,- жалю щоб, потім, не було. З Вашої ласки, пані Наталю, мені так зазвучав Ваш твір.
Пане Олесю, гарний експромт, дякую! Взагалі тема життя-як миті-вона безмежна. Про неї можна багато чого написати, тому у вас вийшов не поганий ваш особистий вірш. Можна його продовжити і буде добрий твір!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
у Вас 
0
Живім по законам Божим! 
Чуттєво,.