По крику слів і куряві думок І по бинтах всесильного життя Постійно йдеш безподільно у крок, Бо твій народ, душа твоя – то я. Та вмить як скрикнеш весь від болі, То хитрий паразит стрельнув у спину, І не посмієш піти проти долі – Застрелить ту чужую людину. Ти подумаєш про його сімю, Про маленьких дітей коло хати, (але зараз він у бою) І на огороді старая мати. А далі чекають твоєї допомоги, Та не можеш ти із місця піти, І підкошує біль твої ноги, І в очах розпливаються сліди. Ти вмираєш і руки потіють, А санітарок, як завжди, нема. Ти відчуваєш, що зараз зомлієш, І влітку наступає зима. Ти тепер помираєш, а ніхто не поможе. Ти тремтиш, як в морозні холоднії дні. І померлий товариш на брата тобі схожий, І все потемніло. Й тепер ти в пітьмі.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Так якщо я бачу такі коментарі, то одразу видаляю їх. Відповідно на окремих сторінках цих коментарів не буде. Також користувачі блокуються, якщо вони надсилали подібне...
virchi: Та це було радше риторичне запитання 🙂 Бо інколи переклад звучить так, ніби його ще тільки шукають. У будь-якому разі дякую за працю й вправляння, без іронії.
ivanpetryshyn: Якщо це був спам- це дужже погано: вороги залізли на наші поетичні ниви! Треба більшої безпеки для сторінки. Я - лише автор/віршопис/перекладач: нема
у Вас 
2
