пекельно злетіла гармата над головою, зірвались із нею командир і солдат. і ти стоїш із сумкою пустою, командир - то батько, а солдат - твій брат. не віриться, тепер ти одинокий, нічий. і матері нема. і стовбури згоріли верб високих. і з покладів набоїв дише тьма. стоїш ти в полі, у чужому, хлопче, боїшся сам пустить сльозу, ти, воїн, ти, пекельний хлопче! не сам. з тобою я стою. з тобою Україна навколішки стала, прихилилась до братів рідних, хоч чужих. з розірваних грудей душу дістала, поклала любов до серця німих. по крику твоїх слів і куряві думок, і по бинтах всесильного життя ти знову йдеш із батьком вільно в крок, бо знову він живий, а воскресила я. це я - твоя майбутня Україна, я твій народ, душа твоя - це я. я безподільна памятна родина. я - батько й мати, я твоя сімя. ти йдеш їз батьком, але ж на війну. тріпотить серце, боячись загину. і знову пісню рідну і сумну мугикаєш до безжального плину. ідеш. навкруги сіра тьма, ти бачиш тільки втомлену дружину. в очах твоїх - матері сивина, в думках ти бачиш вільну Україну. та вмить як скрикнеш від гіркої болі, та жалості до себе вже нема. немає й сили піти проти долі, бо вона пішла проти тебе сама. ти обернешся, ти безсилий, сину, хитаючись побачиш брата. це він, паразит, стрельнув у спину. це його пушка набоями багата. не винен він. тепер ніхто не винен. кров потекла до твоєї руки. та немає у ній твоєї провини, бо це війни братовбивчої роки. ти служиш одним, а він за флангом інших. йому дали наказ - виконує сумлінно. і не глянувши в очі, пішов стріляти більше, а ти вмирай, нехрещий, спокійно. не допоможу тобі я, всесильна, доля склала над тобою руки. й нахиливши голову, поглядом дивним дивилась на твої підстрелені муки.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
1
без слів 
