МОЯ ТИ МОВО
Моя ти мово! Досі не в пошані!
Сиріточка, хоч матінка жива.
Женуть тебе в краї тобі незнані,
Земля своя притулку не дала.
Занедбана, бо ще й тепер “не в моді”,
Розгул чужинців- це авторитет!
А ти, загнАна в кут, в своїй господі,
Чекаєш, поки скінчиться бенкет.
Хоч час-від -часу піднімаєш голос,
Багато ще глухих в твоїм краю,
Кому потрібний той захланний-пафос,
Якими так хизуються, гниють!
Бо той хто рідну мову не шанує,
І матір рідну, боком омина,
Того Господь ,чужою не почує,
Яка б вона “шляхетна” не була!
Додав: Таля (20.03.2017)
| Автор: © Наталія Буняк
Розміщено на сторінці : Громадянину
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1061 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА