Ні вогника, а ні багаття,
Густа навкруги пітьма.
Неначе й доріг багато.
А правильної нема. Готуємо взимку сани,
А виїздимо навесні.
Казали, що всі з вусами,
А вийшло, що зовсім ні. Обдурюють нас постійно,
І все за нашої згоди.
Терпляче і самостійно
Чекаєм з моря погоди. Мовчать зубожілі села,
Багаті неорані ниви.
Думки такі невеселі :
Чи буде кінець щасливий? Коли ж то прийде Мессія,
Щоб розуму волю дати?
Якщо ми отак посієм,
То що ж тоді будем жати? березень 1999
| 
у Вас 
0
