Солдати підземелля

Ще не зринуло сонце над Бугом,
Не торкнулось промінням землі –
Вирушають на подвиги знову
Аж до серця землі шахтарі.

Небезпечні земні лабіринти
Вони штурмом беруть знов і знов.
І в гарячих серцях не згасає –
Світить віра, надія, любов.

Поетичні і творчі натури
Висікають мелодію надр.
В боротьбі цій, буває й нерівній
Кожен з них і шахтар і солдат

Та під натиском тим непомірним
Відступає підземна імла,
І , орошене потом вугілля
Виплива з-під землі «на гора».

На запилених, чорних обличчях
Блиск щасливих і добрих очей.
З перемогою знову вертають
До дружин, до батьків, до дітей.