Будь справжнім

Прагнеш жити високо,
А серце розхитаний човен.
Глянеш яблуко червонобоке,
Укусиш – гнилі повне.
Узбіччя дороги – трава і квіти
Іти б по ній та й іти.
Душа від блаженства хоче радіти,
А серце з думками консенсус не може знайти.
Під пісню веселу птахи засинають,
День непомітно котиться в ніч.
Твої ж почуття ,мов хвилі шугають.
Не знають якому берегу мчати навстріч.
Змирися зі світом,з реальністю дня,
Вклонися старенькій матусі низенько.
Будь справжнім до крихти у власному *Я*
І голос душі почує серденько.