*
* *
За
право лишатись собою
Ти
битися будеш на смерть
До
того пекучого болю,
Яким
утішається твердь.
До
того разючого світла,
До
того летючого сну...
І
тільки жага непомітна
Хитне
твою кригу земну.
І
тільки знемога пекельна
Позбавить
вагомих підстав
Сказати
про себе напевно,
Ким
справді ти був і не став.
|