Куди не гляну – стільки бруду,
А на екрані – шик і блиск.
Якщо одні страдають люди,
То мають інші з того зиск.
Неначе свині до корита,
Біжать вони в лайні своїм
Туди, де можна щось ділити
І мати владу перед всім.
Спішать вони не випадково,
Хтось поодинці, хто гуртом.
Напевно, те життя казкове
Підлесних зваблює душком.
Вони від нас тікають вгору,
А нас штовхають далі вниз, -
У дійсність зболену сувору,
До нас в любові клянучись.
В оковах їхньої сваволі
Сьогодні ми, старі й малі…
Я хочу прагнути не волі,
А жити вільним на землі!
|