Люблю тебе, рідна моя Україна, Твої золотаві пшеничні поля, Багряно-червоне намисто калини Й заснувше в колисці русяве маля. Твої краєвиди душевно-звабливі І втомлені руки селян у жнива, І щебет пташок, що співають грайливо, Як зійде на небі яскрава зоря. І хліб, що з печі дістається гарячий І свіжість води, що з криниці п’ємо. Моя Україно, як бути невдячним, Коли на землі отакій живемо! Люблю тебе щиро, рідна країно, Ти будеш у серці моєму завжди, Шануйсь українцю, Вітчизна – єдина, Плекай, поважай та її бережи.
Давайте самі поважати себе та Вітчизну... це буде початок. Актуально та правильно. За вірш 12.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
дякую!!!
