Світ все частіше сколихає лихо.
Його бентежить Світова війна,
Яку крізь дим ракет і сльози
Нам ,ядерне ,пророчить США. Його хвилює атом у країні,
Що сонце ,яке сходить зустріча.
Але чому ж тоді по крайній мірі
МИ думаєм :Не наша це біда. Свою війну ми вже відвоювали.
І атом свій ми подолали теж.
То що ж нам залишається?...чекати
Допоки інші не досягнуть меж!? Ми прагнемо все ближче до Європи.
Але чому ж ми у скрутні часи
Ховаємось ,як ніщі миші в нори,
А не рвемося їм допомогти. Ну щож !? тоді не будемо винити
Всіх тих ,які навряд чи в цьому винні
Бо МИ самі вирішуєм як жити.
Землі тримаючись, ми не сягнемо висі!!!
| 
у Вас 
1
