Вітаю Вас Гість | RSS
До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід Пн, 16.06.2025, 16:32
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
село
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
акровірші на форумі
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
верлібри на форумі
Елегія [51]
елегії на форумі
Історичні вірші [289]
вірші про голодомор, вірші про історію народу
Вірш-усмішка [1008]
гумор
Вірші про сім'ю [402]
сім'я у віршах, вірші про батьків
Вірші про рідню [154]
вірші про брата, вірші про сестру
Вірші про жінок [665]
вірші про маму, вірші про дружину
Вірші про чоловіків [115]
вірші про батька, чоловік
Вірші про військових, армію [219]
вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо
Вірші про Перемогу, війну [416]
Перемога, війна
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
випускний вечір вірші
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
спортивні вірші
Вірші про природу [1223]
вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Де Ви друкували поезію?
[ Результаты · Архив опросов ]
Всего ответов: 421
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Громадянину
 

Зупиніться.

Схід   війною  не  може  напиться...
Світ у прірву летить вже сторчма...
Чом  забули, що кров – не водиця,
І у кОго  на неї права?...

Брат  на брата  здійняв  грізно  руку,
Рветься серце від  ранених  крил,
Що віками   несло  запоруку
Розлітається  прахом, як пил.

Схаменіться, брати мої, родичі!
Ми ж бо в Бога - єдина сім’я.
Зупиніться у гніві і розпачі,
І згадайте, що дім наш - ЗЕМЛЯ.

Нам  Господь  дарував  нашу  гідність,
Щоб  добро  набиралося  сил,
Щоб  любові   була   необхідність,
Так   як  кожен із нас – Божий, син.

 


Додав: Asedo1949 (03.04.2011) | Автор: © Чумак Катерина.
 
Розміщено на сторінці: Громадянину

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:
Переглянули твір - 1662 чол.
 
  
   у Вас # закладок
Автору за твір:

 


Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
avatar
0Спам
1 jakov-buga • 19:34, 03.04.2011 [Лінк на твір]
Останній строфу та панам під носа.Можливо вони б отямились, і не плодили ворожнечу.
avatar
0Спам
4 Asedo1949 • 21:06, 03.04.2011 [Лінк на твір]
Дякую пане,Якове,я з вами згідна.
avatar
0Спам
2 allagrabinska • 20:20, 03.04.2011 [Лінк на твір]
Ніхто не думає про простих людей. Долізуть на верх і гадають, що богами стали!!! Відчувається, що у Вас, Катрусенько, болить це!!!....Сподобався вірш! ... Якщо не прогніваєтесь,то, на мій погляд, було б краще, якщо слово ГУЛЯЮТЬ замінити на ГУДУТЬ, ЧОМУ на ЧОМ, а в другому- БРАТ НА БРАТА ЗДІЙНЯВ СВОЮ РУКУ (викинути ВЖЕ) Тоді ритм буде збережений... Ще раз прошу пробачення!!! smile
avatar
0Спам
5 Asedo1949 • 21:17, 03.04.2011 [Лінк на твір]
Дякую, вам пані, Алло,за такий ретельний коментар.Я зовсім не ображаюся, а навіть дуже вдячна,але всі ці слова, які ви пропонуєте, були мною розглянуті.Так рима збережеться,але як бути з розміром?
avatar
0Спам
3 metman17L • 20:52, 03.04.2011 [Лінк на твір]
Палкий призив. Дає поштовх для роздумів.
Гарне завершення... Правда трішечки підкорегував би останній рядок.
Пам’ятайте : є Віра і Праведність,
І, що в кожному з нас – Божий Син.
avatar
0Спам
6 Asedo1949 • 21:28, 03.04.2011 [Лінк на твір]
Дуже дякую пане, Василю. Бачите, я своїми словами твердо кажу, що це так, а до ваших можна поставити питання, чи то правда?
avatar
0Спам
7 virchi • 10:42, 04.04.2011 [Лінк на твір]
підтримую коментарі попередників. Життєстверджувальний твір, але головне, це те, що кожен з нас може обирати, кого мати у душі...
На жаль Бог лишається у душах не у всіх. Дехто Його продав за ті самі, 30 монет...
avatar
0Спам
10 Asedo1949 • 19:39, 04.04.2011 [Лінк на твір]
Дякую пане,Василю! Господь закликає: почніть з самого себе, змініть свій світогляд і всі круг вас зміняться.
avatar
0Спам
8 Валькірія • 18:50, 04.04.2011 [Лінк на твір]
Колись дуже давно мені написалося таке -
О, Людино, прозрій,
Бо кінець скоро твій.
Піднімайся з колін,
Подивись в далечінь.
Це горять не міста,
Це – початок кінця.
Як не станеш мудріш,
То загинеш скоріш.
Розіллються моря,
Розверзеться земля.
О, Людино, чому
Йдеш в безодню свою?
Вже безсилі слова,
Як нікчемні діла.
Проливається кров -
Час розплати прийшов!
Але шанс в тебе є
На спасіння твоє,
Піднімайся з колін,
Бо настав час для змін.
Віднайди правди шлях,
Подолай в собі страх,
Зло з душі прожени,
Щоб не було війни.
Як не хочеш кінця –
Повернись до Творця!
І завжди пам’ятай -
Час розплати чекай,
Бо усе, добре й ні,
Повернеться тобі!
avatar
0Спам
9 Asedo1949 • 19:33, 04.04.2011 [Лінк на твір]
Браво, Наталочко, браво!!!)))))
avatar
0Спам
11 COCODE • 21:52, 05.04.2011 [Лінк на твір]
Хм......Повністю розумію вірш. Згоден з тобою і твоїм баченням світу. А що парадоксально, що всі на цій планеті розуміють, що війна це зло..........але воюють, воюють, воюють.......Катерино...... 5
avatar
0Спам
12 Asedo1949 • 11:59, 06.04.2011 [Лінк на твір]
Вдячна вам за розуміння. Знаєте є такий вислів" кому война, а кому мать родна" от ті і воюють.

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
Войдите:
avatar

ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
А риба сама скинула кості
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

*** ти точно не схибив?***
Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Не просто Кохана, а близька і рідна…
Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

*** ти точно не схибив?***
virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     

Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)
    Увійдіть на сайт...
    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz