Навколо нас одна розруха...
Навколо нас одна розруха. Навколо нас пусті поля. І свище, свище завірюха, Та стогне матінка-земля. Пусті хати, розбиті вікна І в нову еру, босоніж Летить історія новітня, В худих руках стиснувши ніж. Навколо нас розмиті очі, Самотні мрії і серця… А щось безлике душу точить Холодним дотиком мерця. Немає нації, немає! І українство лиш слова! Живем бездомні в ріднім краї, По крихті совість продава... Продали ліс, поля і гори, В довісок душі задарма. Схиливши голови говорим: Раз раб, то й шия для ярма! І в незалежності - залежні! І в самобутності - пусті! І між собою зводим межі, Щоб вік дожити в самоті... Щоб не задумавшись померти, А там чи в пекло, а чи в рай... Коли вся нація мов жертва То ти пісень їй не співай!
Додав: teodor_85 (30.09.2011)
Розміщено на сторінці : Громадянину
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1473 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.