«Лише вовіки прощення нема – Поету, що мовчить у злу годину, Коли народ вбивають крадькома!» (Борис Олійник) Колишній мій студент, юнак талановитий, Відомим був поетом-початківцем… Майбутній педагог. Та час несамовитий Зробив і з нього глитая, порожньодзвінця. Цей новоспечений затятий комуністик Подавсь в політику… Який абсурд! Наївність! Так і не виповзе з багна суцільних містик, Із утопічного уявлення про «рівність». Бо приклад всіх генсеків надихнув На «подвиг» всіх багатіїв нечесних! Тим паче, що відкрито він набув Глитайських звичок… Далі – бунт протестний!.. І знов шкереберть революція змете Всіх комуністів!.. Чуєш, мій студенте?! По-бе-ре-жись! Народний гнів зворотньо поведе! Не шкрябайсь в олігархи! Це – не те!.. … З яких тебе тоді чекати континетів?!
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1441 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
