Чт, 21.11.2024, 23:25
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Свій День народження ...
Всего ответов: 464

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Громадянину
 

БЕЗГОЛОВ*Я

у вітринах
дорогих магазинів
на вулицях
і проспектах
великих міст,
стоять відверто
на повний зріст,
в позах заклИчних,
у розмаїтих
вогнях електричних,
модно вбрані
символи часу
нашого –
безголові
манекени
пласт-масові.

трудяться
за лаштунками
тонОваними
в сутінках несвідомих
заплічних справ трударі:
ідуть «на ви» --
обтинають нам
голо-ви...

ляльки безголові –
ми
не спохопимося
з відразою
якогось разу
у гонитві
за блиском
стрАзовим
і не згадаєм,
як до початку Ери
пласт-масової юрми –
були колись
сотвОреними
подібними Богу
людьми….

мовчки доводять
тоновані ляльководи,
що без голів
престижно…
бо така вона –
сама остання мода…

і нам безголов*я
ніби-то дуже личить…
пласт-масові
голови наші,
як порожні глеки,
поблискують
недалеко
на окремій полиці –
красиво і зручно:
потверджуємо
привабливі
переваги
волосся
і поглядів штучних.

…а в парках і скверах
великих міст,
на тлі дубів
кремезних
і тендітних
беріз,
як
непохитні мури,
стоять суворі
гранітні фігури…
прагнуть поглядами
скам*янілими
людської жертви –
будьте готові!
пласт-масові,
безголові,
за наказом
тонованим –
добровільно
мерти…

Додав: LedyDelfin (28.11.2011) | Автор: © Валентина Савелюк
 
Розміщено на сторінці: Громадянину, Савелюк Валентина

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2505 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): символи часу, за лаштунками, манекени

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
avatar
Перед таким віршем схиляю свою (сподіваюсь, ще не пластмасову) голову!
avatar
2 LedyDelfin • 12:18, 28.11.2011 [Лінк на твір]
hands насмішили мене коментарем Вашим... пластмасові голови не схиляються перед віршами -- виключно перед блиском стразовим...
Дякую, люба пані Валькіріє... надихаєте Поета...
avatar
Ну нічого собі "насмішила", перед тим, як написати коментаря - довго мацяла голову, чи вона бува не запласмасовіла :)
avatar
4 LedyDelfin • 13:53, 28.11.2011 [Лінк на твір]
respect то ще не найстрашніше... гірше, як одразу ж по полиці мацяти починають... я так часто окуляри розшукую, коли вони на носі в мене тихо і непомітно сидять :)
avatar
5 Asedo1949 • 16:47, 28.11.2011 [Лінк на твір]
Цікавий вірш. Є в ньому щось таке, що зачіпає, над чим треба подумати. Стиль своєрідний. Хотілось би почути профі.
avatar
7 LedyDelfin • 17:21, 29.11.2011 [Лінк на твір]
я -- профі, поезія -- це свобода, може, єдина доступна в перевернутому нашому світі... спонтанність -- єдина ознака творчості, решта -- від лукавого. Вірші приходять самі і самі обирають собі форму втілення. Я -- секретар,перекладач -- з їхнього виміру в наш... я їм не заважаю. то хто такі -- профі? і чому Ви хочете довіряти їм більше, чим мені -- АВТОРОВІ?.. питання смакУ...
avatar
6 Roksa • 17:55, 28.11.2011 [Лінк на твір]
Валентино, я вражена!!! Який потік чистої думки, яке уміння закодувати все в образність. Дуже потрібний вірш!
avatar
8 LedyDelfin • 17:30, 29.11.2011 [Лінк на твір]
люба Roksо, приємно чути гарні Ваші, розумні і впевнені слова... утричі приємно знати таку думку, відчуваючи безпомильно, що належить вона людині, яка є ОСОБИСТІСТЮ. Вільній! від оманливої влади авторитетів... (при нагоді гляньте попередній коментар -- он до чого діло дійшло...) То дякую Вам щиро -- повторно, і постократно... В.С.
avatar
9 lyu4450 • 22:07, 29.11.2011 [Лінк на твір]
Вірш дійсно чудовий, приєднуюсь до Валькірії і схиляю голову :)
avatar
10 LedyDelfin • 22:12, 29.11.2011 [Лінк на твір]
щиро вдячна за слова Ваші високі! а голову не схиляйте, так тільки -- трішечки кивніть мені по дружньому... :) рада нашому діалогу...
avatar
Ви ,дівчата схилили голови , а я взагалі ,чуть ввесь не закляк ...
З третього разу ,як по діда Панаса сказу
Вичавив з себе відразу -тоді і зрозумів суть ,зразу !

Але хто його перечитуватиме ,щоб зрозуміти ? ПЛАСТ-МАССОГОЛОВІ ?
Складно ,та круто закрутили голови ,якщо і далі в такому напрямку писатимете ,то революцію викличете ,неодмінно ,десь біля 3012 року у ПОЛІУРЕТАНОВОМАССОВОГОЛОВИХ .
Вірш -не вірш ,просто диво -нівроку !
avatar
12 LedyDelfin • 09:50, 30.11.2011 [Лінк на твір]
та не мучтеся так, не страждайте -- не сприймається -- не читайте...
чи маєте потребу поплюватися отрутою? полегшало? і то добре...
от би Вам іще нагайку... чи ревОльвера...
avatar
Я вибачаюсь за свій розв*язний стиль коментаря . Вірш мені сподобався насправді ,але і правда -не з першого разу ! Бо не шукав думки а хороших слів з початку .
На кожен твір потрібно ж настроїтись ,а ще краще ввійти в шкіру автора ,але це вже не всім дано .

Я -не насміхався ,правду писав ,що складно було з першого разу ввійти в образи ... Це ж зовсім різне ,чи ,Ви іншої думки ? gifts tongue newyear
avatar
14 LedyDelfin • 00:49, 12.12.2011 [Лінк на твір]
мир-миром --
пиріжки з сиром... радію щиро, що врешті ви з віршем порозумілися... в такому гарному випадку будемо друзями -- усі троє -- Ви, вірш і автор... тобто, я. тепер уже не буду з острахом заходити на сайт, а з надією... побачити Вас...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz