Єзуїт Маккіавелі сказав : «Ціль виправдовує засоби» і його прихильники різали, вбивали, четвертували – аби досягнути цілі. А німецький філософ Гегель сказав: «Ціль визначає засоби». Різниця всього в одному слові, а вираз набув протилежного змісту. Засуджувати більшовиків, Леніна, Сталіна за розкулачення , за «ГУЛАГ», за смерті мільйонів своїх співвітчизників і в той же час вирізати сім’ї тих самих більшовиків, вішати і вбивати їх дітей? А чим же тоді бандерівці відрізнялись від НКВДістів? А нічим! Тільки назвами. Цілі в них були різні, а засоби однакові. Ніяка золота воля і незалежність, отримана ціною життя сотень тисяч людей, не може бути виправдана. А навіть і ціною одної людини. Така воля і незалежність нікому не потрібні. Ви кажете, що Бандера власноруч вбив, чи організував успішний замах лиш на міністра закордонних справ Польщі Броніслава Пєрацького? Можливо. Але керував вбивцями і писав для них програми. А це лиш збільшує його вину перед польським та українським народами. І в концтабір він потрапив тому, що вийшов з покори у фашистів. Він там не сидів, а відсиджувався. Інформація отримана мною, не з радянських підручників, в них «совєти» про Бандеру нічого не писали, не робили йому такої честі. Правду мені розповів мій розкулачений дід – Григорій Максимович. Якби люди затвердили звання «Антигероя» - то Бандера, безперечно, був би його достойний.
Бутафорія
Ющенко Бандері дав звання Героя, Не самому, звісно, той давно вже вбитий! А отримав почесті зимньою порою – Внук охайно вдягнутий, вибритий і вмитий! Не важлива сама суть – більше, ніж ідея, Він же за свободу, незалежність, волю! І не схожий, аж ніяк він на прохіндея, І відстоював до смерті - українську долю! Ні, не вірно братці – всі ми вибираємо, Треба було Ющенка вибрати нам знову! То дарма, що трохи ми – щось недоїдаємо – Але ж файно знаємо – українську мову! Нам би його вибрати, ще на пару років, Він тоді б прославив нас, аж на всю планету! Нам тоді б з мораллю – не було мороки, Він тоді б Героя дав – Августо Піночету! А чого б і ні, для нас – той хороший приклад, Він в державі будував всім життя прекрасне! Як і наш Бандера – мав красивий вигляд, Обіцяв, що кане в літу їх буття нещасне! То пусте, що трохи вбив, трохи перевішав, Майте ж на увазі – благородні цілі! То ніщо, що катував – світ же не збіднішав, Та й те все було не в нас, а в якомусь Чілі! Воля в руках дурня – дуже страшна зброя, Можна всіх на волю – можна і за грати! Ющенко б і Гітлеру дав звання Героя, Добре ж, що не треба – в когось, щось питати! А чого б Адольфа не нагородити? Мирової ж волі він хотів арійцям! Хто був проти цього – ті були бандити – Він хотів дать право – жити тільки німцям! Може й нас залишив би – в себе у лакеях, Дав би в «Нахтігалі» право «працювати»! Вже ж набрались досвіду – німці на євреях, Та й Бандері встигли досвід передати! З двох сторін зійшлися люди під горою. Одні нападають - інші захищають! Тільки одні вбивці, а другі Герої – Але ті і другі на війні вмирають! З того боку німці, та Степан Бандера, А з цього радянські – стрінулись в двобої! Марс з одного боку, з другого Венера, Любі друзі – Ющенко, Ющенко з якої?
А сам, щирий АВТОР до кого належить , Що в нього за цілі за цими словами? Ваша Бутафорія ,лиш уми тривожить ! Хочте ,знову зіткнень за "ось-це " чолами ?
Мартине!Ціль в мене одна - тривожити уми, як Ви вірно примітили.А відношусь я до людей, які обов’язково втрутяться, чим би для них це не закінчилось. Коли троє на тротуарі б’ють одного ногами, а десятки, якщо не сотні обходять цю подію стороною. Не я, а Ющенко і йому подібні хотіли зіткнути лобами людей і я своїм віршем звертав на це увагу. Переважнній більшості людей зовсім не важливо на якій мові вони між собою розмовляють. На українській, російській, чи гватемальській - аби один одного розуміли. Людям головне, щоб було щось на столі, життя таке коротке. Правителі нездатні забезпечити людям "на стіл" відволікають увагу від цього всякими способами. Націоналізм в цьому плані - безпрограшна конячка. Трудний.
Я намагаюсь бути на стороні Правди. Те, що "тривожу уми" і намагаюсь вивести людей із стану байдужості - мені від цього радісно. Адже - "байдужість- це душевна підлість"(Л.Н.Толстой). Шкода, але без зіткнень Правда ніколи і ніде в світі не виборювалась. Григорій Трудний.З повагою.
Валькіріє! З першою частиною Вашого коментаря дозвольте погодитись. А от на другу заперечую. Не судіть і судимі не будете. Вдарили по одній щокі - підстав другу і тому подібне. Це лозунги більше комуністичної філософії, ніж біблейські. З цього приводу, майбуть, треба керуватися Заповітом Бога-Батька, ніж Ісуса Христа. Бог-Батько є більш радикальним (Бытие, Исход, Левит). Якщо народ не буде судити Ющенків - тоді хто ж? Чекати поки Бог покарає в третьому-четвертому поколіннях його нащадків? Ми до цього не доживемо і при чому тут нащадки? Я маю на увазі не такий суд яким судять Ю.Тимошенко, а дійсний, справедливий суд. Суд совісті. Ющенко його заслуговує. Григорій Трудний.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")