Зустрівши Бога,ти опустиш очі,задумаєшся,що для чого як це так, Як ти отак загинув тої ночі,погас,умер,самотній як бідняк. Стоятимеш перед Отцем небесним,незнатимеш казати щось чи ні... На пів дороги по житті прожив ти чесно..а за пів іншої тебе чекають вже в пітьмі. Нарешті піднесеш свій погляд в хмари,прикриєш очі від вогнів, Тебе неначе невідомі чари попросять запитати відповідь в богів. -для чого ми живемо чи для кого,чому страждаємо,від ран і бід, чомму вмираємо невже для того ,ми поприходили у райський світ?.. Із верху громом пролунає...-мій син,тебе й твій рід караю, для того щоб навчити жити решту всіх,для чого ви вчинили первородний гріх, для чого сина мого розіпяли,ти памятаєш,як він падав,а усі кричали, -убий..убий -кричали і плювали в нього,беззахисну людину..не людину..а у бога, плювали ви тоді нікчемно..напевне світ сотворений даремно, ви всі забули правила і заповіти,ти подивися які твої діти, як нагрішили ви..як же ви підвели,ви іграшки в руках у сатани... у вашій голові лиш гроші і розваги тлінні,для вас розпуста вже святою стала... а я просив вас жити під моїм склепінням..а я просив вас не багато,а так мало... НІ ви не слухали пророків і учителів,ви наплювали на мій хрест і на мою молитву.. та не багато я..так мало я хотів,хотів шоб жили ви,як людИ а не бидло І ти відправишся у пекло як багато із людей,я плачу,і ридає світ сьогодні, Ви не побачили спасіння,а Ісус був прометей,лети у прірву у страшну безодню. в безодні тій...бал правила нечиста сила,гуляли і співали і грішили без ккінця... яка біда яка чума вас покосила,грішити люди і не слухати отця? -Що ж грішник,ти прийшов у самий раз,для тебе свято влаштували ми сьогодні, ну привітайся,поклонися ти впізнав же нас,- злі ангели кричали із безодні. ви думали ви вічні..дурні люди,ви думали перехитрили смерть і морок, не буде цього чуєш грішнику не буде,ти не дожив навіть до своїх сорок.. ти жалюгідний як і рід твій весь,прокляття,розвЕсти швидше ,демони багаття, палити мучити його три сотні років,у нього список у гріхах широкий, розпуста жадність і гординя.злість,заздрість,-запалали очі сині, у демона який цю грішну душу тягнув на судний день,а грішник думав,я спокутати провину мушу, я був би все життя послушним,я би пішов в монахи в жебраки,щоби лише не гріх,ой люди,дураки ви всі і я разом із вами,тепер вже не поможуть ангели,гінці безодні йдуть з мечами.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 2142 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
