Ісусу Христу
Невже про щось інакше плаче серце? І змучена душа спасіння кличе Не може... і не вміє про інакше... Я не покину вас і не залишу У горі серце стогне, але ніжно Його тепло любові відігріє У горі... в горі тліє Опалена душа та й вічно Буде радіти. І сльози впадуть на ранкові квіти А я люблю Тебе, мій Бог, Ісус Христос В риданнях, в щасті моє серце Тобі, Тобі навіки віддалось.
Додав: Dianastopchack (13.11.2013)
| Автор: © Стопчак Діана
Розміщено на сторінці : Релігія , Діана Стопчак
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1881 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА