Врятуй
Моє серце заплакало, Боже Затопило сльозами любов Затопило, калюжі та ріки Потекли з нього бідного знов Руки впали в ранковії трави Теплі сльози торкнулись квіток Мою стежку дощі затоптали Я давно вже не бачу зірок Я давно вже не бачила Неба Мої очі заснути хотять Але кожного разу ридають І ніяк не спочинуть, не сплять Моє серце заплакало, Боже І застукало тихо… Врятуй Я для Тебе живу і Тобою Лиш молитву негідну почуй… [b]
Додав: Dianastopchack (24.11.2013)
| Автор: © Стопчак Діана
Розміщено на сторінці : Релігія , Діана Стопчак
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2136 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА