Прости нам, Господи, гріхи Малі й великі, Що виникають від пихи, Як тінь - безликі. І ми, як діти ті малі, Закривши очі, Повзем кротами по землі Куди хто хоче... Веде дорога ця куди? Ніхто не знає, А ми, лиш збільшуєм кути, Де зло гуляє...
На мій погляд, біда наша в тому, що ми не читаємо, не розуміємо, не виконуємо Слова Божі та Його Закони.А якщо розуміємо і виконуємо то не правильно.Весь світ обплутаний брехнею та гріхом.Чи кожен з нас може стати щоденно перед Богом і покаятися добровільно і щиро у всіх своїх гріхах, без тиску обставин.Більшість з нас До Бога звертається , коли приходить біда. Чи часто хто з нас молився за сусіда, за перехожого, за незнайому людину.. не кажучи вже за ворога...Гарний Ваш твір, спонукає до роздумів.
Думаю, що прозрівши на мить, не захочеться знову йти і темряву...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
