Скалічені осквернені хрести –
Господній Суд між небом і землею
Де ані сліз, ні крапельки єлею
Лише скупа,непрощена душа
Скитальниця осуджена і ница
Уся у глицях…
Підхмар'я димне сповнене ячань
І наскрізь дні простріляні журбою
І мов Апостол стезею глевкою
Пройшовся нині. Мо’ благословить
Гіркі потуги двохтисячоліть
Знайти сей світ?
Усе несправжнє – сонце, літо, дні,
У канделябрі вигоріла свічка.
Лишився Бог – німий, скорбний відчай,
Що не зумів од болю вберегти…
Яріють стигми Духа-саваофа.
А де Голгофа?..
Щемні і наболілі рядки... Важка українська Голгофа...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
