Світить промінням - сонечко ясне!
*** Світить промінням - сонечко ясне! А внизу блакить, голуба майорить… Як же стає з тобою, жити прекрасно, Та як Тебе, Боже мій так не любить. Серце щемить, палко тією любов’ю. Й душа підлітає, кудись в височінь, Поєднатись з тобою хочеться знову, І щоб радо засяяти, від тих промінь. Жива любов - вона така терпелива, Ласкава, милосердна, лікує серця; Від цього робить, людину щасливу. І ніколи в таких митях, немає кінця. Боже веди, шляхом у величі світла! Нехай не перебуває, дорога в пітьмі; Душа щоб в Божім Царстві розквітла, Та не знаходилась, в темноті і ярмі. О, Всемогутній мій Боже, єдиний! Дай щоб з України пішли усі вороги, А люди, щоб славили Бога щоднини, і більш ніякої не зазнавали нудьги..
Додав: ivp_paster (Сьогодні Автор: © Іван Пастернак
Розміщено на сторінці : Релігія
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 7
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
у Вас 