Добрий
самарянин
Ну де ж ти,
добрий Самарянин
Чи стріну
стежкою тебе ?
Чи ти ідеш
навпроти мене ?
Каліка
немічний зове.
Так рани довго
кровоточать
З моєї грішної
душі,
А ти несеш у
серці ліки.
Прошу до мене
поспіши.
Копитами чорти
толочать
І вже здійняли
палаші.
А регіт їхній
то для мене –
Як в плоть
устромлені ножі.
Не промини
мене, благаю,
Прийди та рани
і зціли,
Своїми чудо –
молитвами
У серце віру
посели.
Ну де ж ти
добрий Самарянин
Вже захід
сонця, ніч іде.
На стежку
вийдуть «зубоскали»,
Мене до ранку
не буде.
|