Я втомлений. Не дай мені упасти, Знесилений. Підводь мене з колін, Несу свій хрест, щоб потім розіп’ясти Себе на нім заради перемін. Я за життя наївся вдосталь плоті, Напився крові та невинних душ, Мої долоні у брудному злоті, Бо я зірвав свій небезпечний куш. Я бачу шлях, на нім лежить каміння, Збиваю ноги в кров, немов горіх, Попереду загублене сумління, Яке знайде в житті моєму гріх. Я падаю від спеки і знемоги, Ховаю очі, соромно чомусь, Крокую далі, аж до перемоги, Можливо, там святого наберусь. Заплаканий. Не тільки очі, тіло Заплакало з очима, наче в такт, Печаллю вкрилось, смутком запотіло, Я плачу, доки ще триває акт. Я праведний. Не дай мені псуватись, І грішний я. За це мене прости, Крокую далі. Буду сподіватись, Що ти зумієш ще мене спасти
Гарно, гарно за змістом. У вірш закладенні не світські (духовні речі). Правда, подано надто імпульсивно. Складається враження, ніби автор намагається змусити повірити читача в написане, а не вимушено схилити до роздумів. Однак, добродію Іване, максималізм цілком природній у цьому віці. Гадаю, що у Вас непоганий стартовий капітал для майбутніх творчих злетів і падінь. Головне не боятися - йти. Успіху.
дякую за гарні слова і слушні зауваження... проте розповім вам дещо про історію написання цього вірша...він написаний в липні цього року..тоді в мене був якийсь спад, я майже нічого не писав...Це мене бентежило, адже до того такого не було,завжди щось римував, а це ніби оніміло перо... і тут сів одного разу і на одному подиху написав: "Я втомлений.Не дай мені упасти"...
Все має свою ціну. Вірші - не виключення. Поява на світ чогось змістовного, окриленого, ... вимагає від автора перенесення "породільних мук", осмислення і усвідомлення цих речей в страждальній камері самотнього ув'язнення, а лише тоді наступає процес можливості появи цих рядків на світ. Тож "лупаймо цю скалу"...
про "породільні муки" в мене є один віршик,я його може колись кину сюди..))він так і називається "Народження".. але думки у вас правильні, спасибі за такі коментарі..)
Іване, зміст, дійсно, прекрасний. Високий та світлий. Вітаю Вас із таким проникливим, глибоким віршем, бажаю продовжувати в тому ж дусі. Над формою, зокрема, над римами, краще б Вам іще попрацювати. У рядку "Я падаю від спеки і знемоги" "і" замініть на "та", щоб не було збігу голосних. Творчої Вам наснаги!
...І це відчувається ,Іване, що вірш написаний на одному подиху, відчувається, що винесений з душі якимось поривом.Я відчуваю в цьому вірші пульсацію і, попри всі нотки відчаю- тут є життя! А всі маленькі неузгодження- відшліфуються.
Вірш філософський, дуже глибокий і змістовний, я б сказала, не по літах,але видно так, Бог, дає, що один не бачить в 50 літ, то другому дано в 19. Так тримати! Молодець!
Крокуй,мій друже, до перемоги Життя вдихай на повні груди Не оминай круті пороги, Хай допоможуть добрі люди. Мені сподобався Ваш вірш, як і більшість з них.Я відчула, що перед ним була пустота,нічого...Колись зі мною теж таке було.Я не могла писати багато років, а потім, ніби відкрилось друге дихання і я вдячна за це Богові і людям, що спілкуються на цьому сайті.Натхнення Вам, Іванку.
Захоплений глибинами чесноти, Розмножити б рядки Твої стократ, Я випив їх до крапельки, достоту, - Ідейності позаздрив би Сократ. І муз Тобі й натхненної наснаги, Я хочу ще торкнутися висот, Не зупиняй римованої саги, Вірші, мов мед, збираючи, до сот...
Так тримати. Рідко з'являюсь зараз на сайті, але так приємно, що натрапив на дійсно достойний витвір, який змусив самому завіршувати. Не міг його проминути. Ти молодець.
Схиляю свою голову перед цим віршем, дуже глибоко і по-справжньому!
Крізь буревії й долі терня Ідем, долаючи свій путь, Навколо повно зла і скверни, Брехні та зради каламуть. Та не у цім життєва суть - А в тім, щоб зіркою горіти, Любити й прагнути світити І осявати ближнім путь!
спасибі!!=)) до речі, мені дуже сподобались Ваші віршовані рядки..))
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
і медалька.
