Йде долиною
Дарина,
Гнучка, мов
тростинка.
Радо коники для неї
Виграють на
скрипках.
Дзеленчать в
кущах шипшини
Пташки-непосіди::
- Ти куди ідеш,
Дарино!
А вона: - До
діда.!
Він на пасиці все
літо,
Бджолок опікає,
Кицька Мурка біля
нього,
А собок немає.
Полюбляє дід мій
тишу
Більш за все у
світі.
Дозволяє тільки
бджолам
Гудіти між
квітів.
А собака ніччю
виє,
А із ранку тявка…
- Добрий путь
тобі, Дарино,
Степовая мавка! .
Хай
сплітаються в віночки
Кульки конюшини,
Хай волошок синіх
очки
Мигтять по
долині.
Журавель нехай
криничний
Схилиться
привітно,
Хай весь шлях
мине до діда
Легко, непомітно.
Нехай дід тебе
зустріне,
Солоденьким
медом,
Всіма зморшками
всміхнеться
З радістю до
тебе.
Нехай буде вечір
теплий
І смачненька
юшка,
Сіна шмат нехай замінить
Для тебе подУшку.
Нехай буде сон
духмяний,
І легший за сіно,
Хай засяє на
світанку
Росами долина.
Вірю, буде шлях
зворотній
Стрімкий і
приємний,
Привітається куріпка
Із тобою чемним,
Нехай мати, що з
порогу
Тебе виглядає,
Побачивши тебе - ждану
Сонечком засяє.
Йде долиною
Дарина,
В корзинці
гостинці.
Любо йти їй літнім степом
З вітром
наодинці.
Луків трави
оксамитні,
І полин
сріблястий,
Все Дариночку милУє
Усе повнить щастям.
3.10 2012
|