Він посміхається, коли болить не дуже, А коли дуже – плаче без упину.
Чи можна залишатися байдужим
До болю-муки хворої дитини?
Він відчайдушно бореться, щоб жити,
Але ж такі слабенькі має сили.
За що страждати мусять бідні діти,
Котрих тяжкі хвороби підкосили?
Біда приходить раптом і нізвідки…
Від кожного потрібно небагато:
Допоможімо разом хворим діткам,
Допоки їх ще можна врятувати.
P.S. Влітку 2010 р. цей вірш супроводжував збір коштів львівськими мамами-волонтерами на лікування двох тяжкохворих немовлят. Тоді необхідна сума була зібрана, і обох дітей успішно прооперували за кордоном. Але поруч з нами завжди є ті, що потребують краплинки нашої участі у морі їх порятунку...
Допоможімо!
Дуже вдячна Вам за відгук. Історія, пов'язана з цим віршем, мала благополучне завершення. Друкую знову тому, що сама щоденно проходжу повз оголошення, скриньки для збору коштів, які молять про допомогу. Люди звикли до них як до декорацій буденщини, а за ними - долі родин, чиїсь життя на волосочку... Дай нам Боже не зчерствіти і не проходити байдуже повз ті прохання...
Дякую, Наталю! Часто саме від нашої небайдужості залежить чийсь порятунок. Пам'ятаю, скільки відгуків на вірш приходило тоді, 3 роки тому. Люди молилися за діток, пропонували свою допомогу. Отже, ми - люди, бо в більшості своїй не байдужі...
Розумію Ваші прагнення викладені у вірші і підтримую їх свім серцем, бо якщо ми хочемо вижити в цьому світі, то повинні гуртуватися і допомоготи один одному, а особливо дітям, та ще й з такими складними хворобами.
Вдячна Вам, пані Катерино, за мудрі слова! Сучасний світ досить жорстокий, і перемогти ці труднощі можна тільки спільною добротою, взаємодопомогою, підтримкою.
Чудовий вірш! Не будьмо байдужими до чужих проблем. ДОПОМОЖІМО ФІНАНСОВО І МОРАЛЬНО!!! Що таке біда я знаю дуже добре, бо сама похоронила синочка( мав 3 рочки), в 1997 році. Рана на серці залишилася на все життя!!! Не дай Боже нікому хоронити своїх дітей!!! Пишу зі сльозами на очах.
Аллочко, немає слів... Це - найстрашніше горе - пережити своїх дітей. Така рана не заживає з часом... Мої щирі співчуття Вам, Алло. А всім хочу сказати, що цього вірша я дозволяю всім, кому це необхідно для благої справи, використовувати для збору коштів хворим дітям, як тоді три роки тому його прикріплювали до скриньок волонтери зі Львова. І Дай Боже всім здоров'я і благополуччя!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
