Я памятаю золоте лiто.
Зеленi розкiшнi луги.
Де скошена стерня жита.
i цвiрiнькають горобцi.
Де радiсно ноженята.
Гарцювали по калюжах.
Хотiлось бiгати й кружляти.
Веселитись дуже-дуже.
В школi велелi школяри.
Класики малювали на землi.
Скакалкою стрибали по дорiжцi.
Нумо хто хутчiше.
Коли зима засипала слiди.
I першi заморозки лягли.
Мiряли де глибша рiчка.
Вивчали лiд на потiчку.
Портфелi несли як санки.
Нас з льодово гiркi.
Снiг падав без перестанку.
А мороз рум"янив нашi щiчки.
День народження з салатом.
З пляшкою лимонаду.
Це було мое свято.
Усi йому дуже радi.
В мене фантазiй було не мало.
Нiби у мене театр ляльковий.
Друзi вiрили в чудеса небувалi.
У мрiї мої загадкові.
Нажаль скiнчились дитинства.
А з ним фантазiя зникла.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас