Я памятаю золоте лiто.
Зеленi розкiшнi луги.
Де скошена стерня жита.
i цвiрiнькають горобцi.
Де радiсно ноженята.
Гарцювали по калюжах.
Хотiлось бiгати й кружляти.
Веселитись дуже-дуже.
В школi велелi школяри.
Класики малювали на землi.
Скакалкою стрибали по дорiжцi.
Нумо хто хутчiше.
Коли зима засипала слiди.
I першi заморозки лягли.
Мiряли де глибша рiчка.
Вивчали лiд на потiчку.
Портфелi несли як санки.
Нас з льодово гiркi.
Снiг падав без перестанку.
А мороз рум"янив нашi щiчки.
День народження з салатом.
З пляшкою лимонаду.
Це було мое свято.
Усi йому дуже радi.
В мене фантазiй було не мало.
Нiби у мене театр ляльковий.
Друзi вiрили в чудеса небувалi.
У мрiї мої загадкові.
Нажаль скiнчились дитинства.
А з ним фантазiя зникла.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 4078 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
