Безсоння
Рясним дощем і сонечком
В небесній далині
Наснилась взимку донечка
Мені в одному сні.
Білявою ромашкою
По між трави цвіла.
І гомінкою пташкою
Більш спати не дала.
Нагнулась хлібним колосом
На батьківській ріллі.
До себе звала голосом
Найкращої землі.
Впліталася барвіночком
У давні могилки.
Спасибі, україночко,
Тобі за ці думки.
Дбайливо батьком зрощена,
Чужу хвилюєш кров.
В цю ніч я прошу прощення
За батьківську любов.
*****************
Розказую казку дочці проти ночі
І сон непомітно змикає їй очі.
Насняться хороші їй люди і звірі,
Як слову дорослого донька повірить.
Сьогодні маленькій у тому позаздрив,
Що донька не знає життя негараздів,
Що сняться хороші їй звірі і люди…
Хотів би я знати – як довго сон буде?
********************
Дитина усміхнулася у сні,
Що сниться їй? – Це загадка для мене,
Так усміхнеться хлібороб весні,
Так щастю усміхнеться наречена.
Так жінка усміхається, коли
В собі уже відчує рухи плоду.
І як найвищій в світі нагороді
Дитині усміхаємось так ми.
| 
та
у Вас 
0
