Нд, 06.07.2025, 11:26
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1074]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2705]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1010]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [666]
Вірші про чоловіків [116]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3434]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [342]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4533]
Філософам [1315]
Громадянину [923]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Ваша стать:
Всего ответов: 493

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про дитинство
 

Спогади

Падає листя в осіннім танку,
Сонце освітлює всю землю зранку,
День розцвіта, усе просинається,
Із новим днем життя починається.

Річка гірська ловить промінчики,
Крізь голубе дно видно камінчики,
Десь ще у заростях рибка сопе,
А жабка на березі серенаду веде.

Хтось може спить, та сонце вже встало,
І село в Карпатах теплом обійняло,
Засвітило на гори й поля,
Щоб зі сну пробудилась Нижнянська земля.

Як же я люблю своє рідне село,
Тут моє дитинство бурхливо пройшло,
Зараз я в місті, домівка далеко
Серце сумує, як за домом лелека.

Я в чужині, а додому так хочу,
Згадую гори я кожної ночі.
Вдень на роботі - так часу немає,
А вечір настане - так серце вмліває.

Хоче додому, хоче в село,
Де моє дитинство у ньому пройшло,
Де бабця сивенька на руках колисала
І для своєї онуки матусею стала!

Час пролетів, бабусі не стало,
Смерть невблаганна назавжди забрала,
Тепер я у місті продовжую жити,
І далі за бабусею й домом тужити.

Там було добре, там було чудово,
Якби я хотіла щоб все було знову.
І рідні гори, і рідне село, бабуся рідненька,
І я як колись, була ще маленька...

Тільки у пам'яті річки шумлять,
Липи пахучі на подвір'ї стоять...
Там десь під хатою бабця сидить...
Ох це життя - одна тільки мить!

Додав: mandarunka (14.05.2015) | Автор: © Мандаринка
 
Розміщено на сторінці: Вірші про дитинство, Мандаринка

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2432 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
avatar
1 ЛІРИК • 23:46, 15.05.2015 [Лінк на твір]
так є.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Совість завжди не була в пошані, особливо у важкі часи.





     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz