Коментувати також можна з та

Чт, 25.04.2024, 16:15
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1019]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [133]
Аудіовірші [49]
Українцям [2669]
Вірш-пісня [542]
Вірші про Україну [1478]
Вірші про рідний край [806]
Вірші про мову [213]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [106]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [997]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [661]
Вірші про чоловіків [110]
Вірші про військових, армію [210]
Вірші про Перемогу, війну [410]
Вірші про кохання [3366]
Вірші про друзів [713]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [333]
Вірші про дитинство [321]
Вірші про навчання [58]
Вірші про професію [82]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [705]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1218]
Вірш-тост, вірш-привітання [114]
Для мене поезія - це [191]
Поети [272]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [290]
Щастя - ... [597]
Жінка - ... [260]
Життя... [4422]
Філософам [1294]
Громадянину [865]
Метафізика [154]
Опитування для Вас:
Скільки Вам років?
Всего ответов: 1573

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про дитинство
 

Спогади

Падає листя в осіннім танку,
Сонце освітлює всю землю зранку,
День розцвіта, усе просинається,
Із новим днем життя починається.

Річка гірська ловить промінчики,
Крізь голубе дно видно камінчики,
Десь ще у заростях рибка сопе,
А жабка на березі серенаду веде.

Хтось може спить, та сонце вже встало,
І село в Карпатах теплом обійняло,
Засвітило на гори й поля,
Щоб зі сну пробудилась Нижнянська земля.

Як же я люблю своє рідне село,
Тут моє дитинство бурхливо пройшло,
Зараз я в місті, домівка далеко
Серце сумує, як за домом лелека.

Я в чужині, а додому так хочу,
Згадую гори я кожної ночі.
Вдень на роботі - так часу немає,
А вечір настане - так серце вмліває.

Хоче додому, хоче в село,
Де моє дитинство у ньому пройшло,
Де бабця сивенька на руках колисала
І для своєї онуки матусею стала!

Час пролетів, бабусі не стало,
Смерть невблаганна назавжди забрала,
Тепер я у місті продовжую жити,
І далі за бабусею й домом тужити.

Там було добре, там було чудово,
Якби я хотіла щоб все було знову.
І рідні гори, і рідне село, бабуся рідненька,
І я як колись, була ще маленька...

Тільки у пам'яті річки шумлять,
Липи пахучі на подвір'ї стоять...
Там десь під хатою бабця сидить...
Ох це життя - одна тільки мить!

Додав: mandarunka (14.05.2015) | Автор: © Мандаринка
 
Розміщено на сторінці: Вірші про дитинство, Мандаринка

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2240 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
avatar
1 ЛІРИК • 23:46, 15.05.2015 [Лінк на твір]
так є.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")

karas: Ми різні люди , добрі й злі , та правда завжди головна в житті .

karas: Коли не ділимося добром приходить зло , але про це ми дуже часто забуваєм .


     


Форма входуу
Логін:
Пароль:
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz