І правильно зробите, п.Світлано, бо без мрії не обходиться в людини ні один вік . Вже навіть у похилому віці люди мріють про саме найпростіше - прожити завтрашній день. Те - одруківка.
Всі люди хочуть назад у дитинство. Тому, вірш Ваший сповнений минулим де було затишно і спокійно. А я в дитинство не бажаю вертатися. Там же немає відповідальності за когось, бо є мама і тато.
А я хочу, щоб були мама і тато. А вдповідальність - то залежить від людини: хтось в 10 відповідає за свої вчинки і думає що робить, а кому й 40 "море по коліна"
І у снах, і в віршах, і в молитві, І в осіннім листку, і у літі Ми будемо разом, обидві, Весняним промінням зігріті. Ми будемо разом з тобою, Пліч-о-пліч і слово-до-слова, Аж поки не станеш ізгоєм, Аж поки не струся в полову…
Та ні,Світланка,назад дороги немає.І вірша б не було такого змістовного.Хочу я теж не проти погратися в пісочку.Ну що я скажу:Браво,поетеса!Нехай колоситься Ваша творча нива.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
