Снилась мати...
Ще молодою...
По стежині, що йде до струмка,
Несла відра із сріблом – водою,
По – земному вродлива, струнка.
Я, тоді ще хлопча босоноге,
Поруч біг і від щастя сіяв-
Така мама лиш в мене одного,
І найкраща вона, бо моя!
Який чудовий, зворушливий віршик про маму. Він міг би зайняти достойне місце у збірці "Мама, матінка, матуся", яка нещодавно вийшла з друку (редактор-упорядник Олена Макарчук і редактор Надія Крайнюк). Дякую Вам за вірш! Бережіть себе!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Та ні. Ось перегляньте: Тиждень з 23 по 29 березня - 10 публікацій: 1. Фаєтон. Фаетон. 2. По сірій дорозі 3. Житіє Йоґа єсть.Житя- то Йога. 4. Януш А. Зайдил
у Вас 
0
