ПОБАЧЕННЯ
... А у мене було із дитинством побачення. Я просила у нього, малого, пробачення За розтрачене сонечко, зламану гілочку, Недослухану казку і злякану білочку, За матусині зморщечки, дощик непроханий, За промінчик обірваний, ранок сполоханий, За усе, що згадала і все, що забулося... Я до нього іздалеку знов повернулася. Я надіялась: встигнеться. Я не знала, що втратила. Причаївся бузок за старенькою хатою. Між зеленого листя - із сонця мережечка. До землі притулилась загублена стежечка. Вже не хлипає серце - збентежено стишилось: Тут, у цьому садку, найдорожче залишилось. ... А у мене було із дитинством побачення. Я просила у нього, малого, пробачення. А із яблунь прив'ялі пелюсточки капали. Ми стояли з дитинством, обнявшись, і плакали...
|