Одне слоненятко знайшов у вечері, Із другим помили ми разом тарілки, За третім закрив холодильника двері, Четвертого зняв я з годинника стрілки, Із п’ятим почистили весело зуби, А шосте у душі полив ненароком, У сьомого вийняв гребінку із чуба, За восьмим поплентав у спальню півкроком, Дев’ятому пісню співав я на вушко, З десятим приліг на тепленьку подушку… І снились до ранку мені слоненята, І П’яточкін Петрик, і мама, і тато…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
