Весна-чарівниця прийшла,
З собою тепло принесла.
Ростуть на деревах бруньки,
Вже скоро розквітнуть гілки. Пробився на волю струмок,
І тане неспинно льодок,
Ведмедику хутро змочив.
Прокинувся він, заревів. Так солодко взимку він спав,
Та час прокидатись настав,
Бо хата промокла наскрізь.
На дерево бідний заліз. Сидить і реве на весь ліс:
„І хто ж цю весну нам приніс?!”
„Тихіше, Мишко, не чини
Ти ґвалт, що промокли штани ”, - Так білочка каже йому:
„Погано тобі одному,
А інші радіють весні:
Ось, пташки співаюсь пісні, І виліз з нори борсучок,
Та й гріє свій сірий бочок,
А там, на галявині, кріт
Готує з кульбаб вінегріт. І ти не гарчи, посміхнись,
Навколо лишень роздивись:
Весна-чарівниця прийшла,
З собою тепло принесла.
| 
у Вас 
0
