«Приготую фарби, пензлик і альбом:
Подивись - зима чудова за вікном.
Де гілляччя виглядає з-під снігів,
Рудохвостий мишолов подріботів.
У рядок - червоні цятки нагорі,
То сидять птахи поважні, снігурі.
Малюки зліпили бабу снігову,
І тепер спішать на ковзанку нову.
Пролітають білі кулі… гарний «пас» -
І одна ото попала в ціль якраз.
Затуляє рукавом Ігорко ніс,
Попередив його Макс, а він поліз…
Намалюю знамениту гру – хокей.
І тебе візьму , не ний уже, ОК.
Найспритніший - воротар, не ловить ґав.
Це, Назаре, справді, я - таки впізнав!
Видається, що готово. Гарно як! .
Малювати - я із малечку мастак.
А, казали, що не вийде, хи-хи-хи!
Зачекай, а звідкіля брудні штрихи?..
Забілю швиденько плями у кутку…»
Покотився раптом пензлик по листку,
І білило по малюнку - хляп і трась…
« Не біда! – це завірюха почалась.»
| 
та
у Вас 
0
І в хокей грати не вмію 
