Коментувати також можна з та

Ср, 08.05.2024, 01:55
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1022]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [133]
Аудіовірші [49]
Українцям [2669]
Вірш-пісня [542]
Вірші про Україну [1478]
Вірші про рідний край [807]
Вірші про мову [215]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [107]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [997]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [661]
Вірші про чоловіків [110]
Вірші про військових, армію [210]
Вірші про Перемогу, війну [410]
Вірші про кохання [3366]
Вірші про друзів [713]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [333]
Вірші про дитинство [321]
Вірші про навчання [58]
Вірші про професію [82]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [705]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1218]
Вірш-тост, вірш-привітання [114]
Для мене поезія - це [191]
Поети [272]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [292]
Щастя - ... [597]
Жінка - ... [260]
Життя... [4424]
Філософам [1295]
Громадянину [867]
Метафізика [154]
Опитування для Вас:
Де Ви проживаєте?
Всего ответов: 974

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про дитинство
 

Сніг

 Білий сніг, чистий сніг
З неба сиплеться до ніг,
Покриває ліс і поле,
Та гілля безлисте, голе.
 
Біля дому і у полі
Снігу випало доволі.
Гей, дорослі і малята,
Нумо сніг всі відкидати!
 
Першим тато виступає –
Він лопатою кидає.
А за ним вже я з сестрою -
Підмітаємо мітлою.
 
Від порогу аж до хвіртки
Насипаємо сніг в гірки.
Тут прокидаємо стежку,
Там буде фортеці вежка,
 
В тіні стане сніговик -
Він до сонечка не звик.
Хватить снігу нам на все -
Радість дітям він несе.
 
Стала мама нас гукати:
- Досить сніг вам відкидати!
- Чи не змерзли щічки й губи?
- Йдіть до хати, мої любі!
 
Поки сніг ми відкидали
Щічки в нас рум’яні стали.
Губи наші не надулись -
В усмішці лиш розтягнулись.
 
15.12.2010р. Пилип Тихий
 

Додав: Pylyp (17.12.2010) | Автор: © pylyp
 
Розміщено на сторінці: Вірші про дитинство

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1391 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині

kraynyuk46: Так і є, пані Таміло. " В СВО я защищал Родину бурятов" **




     


Форма входуу
Логін:
Пароль:
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz