Картопля печена долоні поцілує,
А дим вогню нагадує той час,
Коли навколо кожна річ дивує,
А за плечима тільки перший клас. Калюжі в дощ – причина посміхатись,
А небо через скло – зелений світ.
І з дерева найвищого зірватись
не страшно,
Бо падіння – теж політ. Я в снах літав щоночі і невпинно,
Та від життя дорослого не втік.
Дитинство промайнуло, як хвилина,
Але секунди ті — в душі навік.
| 
у Вас 
0
