Іду селом мого дитинства його тепер не впізнаю будинки дачні тут звелися і в центрі вже і на краю . нема хатиночок ошатних . що білизною аж горять. й криниць отих із журавлями . що вміли спрагу тамувать. тепер возведено хороми. й хороми в кожного своЇ В ХОРОМАХ ВІКНА ЄВОПЕЙСЬКІ ТУТ НЕДОРЕЧНІ ЖУРАВЛІ. У ВІКНА ГРАТИ ПОВСТАВЛЯЛИ. МОВЛЯВ. НЕ ТРЕБА ЗАГЛЯДАТЬ. В СЕЛІ КОЛИСЬ ТАК НЕ ВЕЛОСЯ- В ПОДВІРЯ ПО ДЗВІНКУ ВПУСКАТЬ. ТЕПЕР ВНАС ЗВИЧАЙ ЗАКОРДОННИЙ ТЕПЕР І МИ УЖЕ І МИ ПАНИ АЛЕ МЕНЕ ДО БОЛЮ МАНИТЬ ОТЕ СЕЛО ІЗ ДАВНИНИ .
МУРАШКА. СПАСИБІ ЗА ЛЮБОВ ДО СЕЛА І ДО РІДНОЇ ЗЕМЛІ. СЛЬОЗОЮ ВМИТА ,ГОРЕМ ОПОВИТА, ЗЕМЛЯ МОЯ НЕ СТОГНЕ І НЕ ПЛАЧЕ, ВОГНЕМ НЕБО БУЛО ЗАКРИТЕ, А ВОНА В КРАСІ ЦВІЛА ОДНАЧЕ. ТРИЧІ ТОБІ БРАВО ЗА ТЕМУ.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
