Іду селом мого дитинства його тепер не впізнаю будинки дачні тут звелися і в центрі вже і на краю . нема хатиночок ошатних . що білизною аж горять. й криниць отих із журавлями . що вміли спрагу тамувать. тепер возведено хороми. й хороми в кожного своЇ В ХОРОМАХ ВІКНА ЄВОПЕЙСЬКІ ТУТ НЕДОРЕЧНІ ЖУРАВЛІ. У ВІКНА ГРАТИ ПОВСТАВЛЯЛИ. МОВЛЯВ. НЕ ТРЕБА ЗАГЛЯДАТЬ. В СЕЛІ КОЛИСЬ ТАК НЕ ВЕЛОСЯ- В ПОДВІРЯ ПО ДЗВІНКУ ВПУСКАТЬ. ТЕПЕР ВНАС ЗВИЧАЙ ЗАКОРДОННИЙ ТЕПЕР І МИ УЖЕ І МИ ПАНИ АЛЕ МЕНЕ ДО БОЛЮ МАНИТЬ ОТЕ СЕЛО ІЗ ДАВНИНИ .
МУРАШКА. СПАСИБІ ЗА ЛЮБОВ ДО СЕЛА І ДО РІДНОЇ ЗЕМЛІ. СЛЬОЗОЮ ВМИТА ,ГОРЕМ ОПОВИТА, ЗЕМЛЯ МОЯ НЕ СТОГНЕ І НЕ ПЛАЧЕ, ВОГНЕМ НЕБО БУЛО ЗАКРИТЕ, А ВОНА В КРАСІ ЦВІЛА ОДНАЧЕ. ТРИЧІ ТОБІ БРАВО ЗА ТЕМУ.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
