Пн, 16.06.2025, 02:18
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Чи потрібен цей модуль
Всего ответов: 355

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про дитинство
 

Хатні вікна

Хатні вікна мов зорі земні -
Я на вашому світлі нагріта.
У далеких містах не забути мені
Як віконце малесеньке світить.[b]

На стежину, що в поле біжить,
Ляже снопик скупого проміння –
І святкує просвітлена мить,
Наче вітер на листі осіннім.

І радіє душа молода:
Значить, в хаті чекають на тебе.
Тихий місяць, як дужка з відра
Над землею утримує небо…

І нема ні журби, ні біди,
Поки вікна вдивляються в ночі,
Поки в грубці вогонь голубий
Так надійно мій спокій пророчить.

На малині заварений чай
П’янко пахне і спогадом тішить…
Повертаюсь думками в той край,
Де хатина од світу біліша.

Де, як зірка, причільне вікно,
Де, як сонце, усміхнена мати,
Де вколисує лагідним сном
Сад вишневий вітрисько крилатий.

Хатні вікна мов зорі земні -
Я на вашому світлі нагріта.
I нiколи в життi не забути мені
Як віконце малесеньке світить.

Додав: IrinaZhulai (30.08.2011) | Автор: © Ірина Жулай
 
Розміщено на сторінці: Вірші про дитинство, Жулай Ірина

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2328 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
avatar
1 IrinaZhulai • 13:03, 30.08.2011 [Лінк на твір]
То це ж ти його відром назвала на концерті у Цюрка.... Ремікс....
avatar
2 Pushok • 08:22, 02.09.2011 [Лінк на твір]
Дуже легко читалось мені. Гарно та змістовно написано. hands
avatar
3 IrinaZhulai • 16:44, 15.10.2011 [Лінк на твір]
Дякую! :)
avatar
Іриночко,вірш настільки прекрасний,що навіть слів не підберу для того,щоб
висловити ті почуття ,які навіяв ваш вірш,БРОВО. hands hands hands hands hands hands hands
avatar
5 IrinaZhulai • 18:51, 15.10.2011 [Лінк на твір]
Дякую ,Мурашечко! Забігай у гості.
avatar
6 IrinaZhulai • 18:51, 15.10.2011 [Лінк на твір]
shy inverted
avatar
7 Medbrat • 19:20, 15.10.2011 [Лінк на твір]
А я все думав чого ти цей вірш не виставляєш. Дуже сподобалося тоді, перечитав сьогодні враження лише позитивне yes up respect
Лише : "Де вколисує лагідним сном
Сад вишневий вітрисько крилатий." оця стрічка як на мене не логічна (хоча ну дуже гарна) :)
avatar
8 IrinaZhulai • 19:23, 15.10.2011 [Лінк на твір]
Доведи мені чому вона не логічна. Якщо вдасться мене переконати - заміню.
А за комент - Дякую. Забігай!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz