Плачуть іграшки на полиці: -Це ж куди таке годиться, Нас Богданик залишає Завтра в школу вирушає ? Подивіться,як радіє, Звісно ж бо ,читати вміє А малює всім на диво Старанно і так красиво. Полічить зуміє він По дорозі всіх машин. Спритний хлопчик,справедливий, До навчання терпеливий . Що ж бо нам тепер робити? Цілий день отак сидіти І чекать його із школи? НІ,ніколи!Ні,ніколи! Й давай іграшки збиратись До Богдана в ранець пхатись. Та Богдан помітив вчасно І тому сказав:"Прекрасно, Що бажаєте ви вчитись, Але в школі вчаться діти, Вам же дома слід лишатись, "В школу" можна й тут погратись.
Щиро дякую Вам,п.Катерино,за відгук,я хотіла видалити декілька рядків,щоб не втрачати розміру,але потім втрачає- ться зміст ,тому і залишила все як є,адже вірш цей повинен бути цікавим насамперед дітям.
Дякую вам за коментар,адже 1-Вересня назавжди залишає згадку у наших серцях.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
у Вас 
0
