…вечірня роса пригадала йому, що час виходити на роботу. Десь там, в холодній залізній коробці за сто метрів від дому – його чекає вона…Та – якій при потребі не можна відмовляти, та-яка дарує йому адреналін у крові від швидкості по вечірньому місту, яке він так обожнює… Душ. Кава. Терпкий одеколон. Скрип забутих дверей. Шум ліфта. Стометрова хода і зустріч з нею…Перші краплини осіннього дощу падали на його обличчя, прискоривши кроки він впевнено відкриває двері автівки, сідає за кермо, і шепоче як і завжди… -«вперед на нічне полювання» …А десь зовсім інше життя…зовсім не схоже…Десь вона і десь також дощ…десь багато образ, і десь розчарування прийшло раніше ніж розуміння. Десь вона кидає все, відкриває стару ще бабусину парасольку, і йде вулицею холодного міста… …І десь обов’язково ці два життя перетнуться. І він навчить її розуміння, а вона його більше не полювати…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Пане Петришин, уклінно благаю Вас не мордувати щоденно цей український сайт своїми роботами. На українських сайтах діє правило, яке дозволяє авторам друкувати не більше двох робіт у день. Вибачте мене
leskiv: Пане Петришин, уклінно благаю Вас не мордувати щоденно цей український сайт своїми роботами. На українських сайтах діє правило, яке дозволяє авторам друкувати не більше двох робіт у день. Вибачте мене
ivanpetryshyn: Вибачте: читав я, та забув, або просто не звернув уваги. Із поетичними сайтами на інших мовах такої проблеми немає. Пане, у мене запитань до Вас більше немає, бо у вашому коментарі- негативно-саркасти