Я захотіла тебе, коли вперше відчула смак життя. Ти завжди поруч, і тілесно і в думках. Холодні каплі поту виступають при першому погляді, який я переводжу на тебе. Я знаю…якщо ти «ввійдеш» у мене, то все закінчиться зупинкою серця. Мої руки тремтять коли торкаюсь до твого життєвимагаючого тіла. Вночі та вдень вагаюсь, чи не скуштувати тебе? А якщо так? То що далі? А далі життя, але не таке, зовсім інше, без тіла лише наодинці з душею. Бо ж хіба можна залишити душу??? Багряна ніч нагадує мені твоє тіло… п’янке та отруйне. Думки одна за одною перебігають… Я повільним перебігом часу перетворюю тебе у себе, «земля у мене захиталась під ногами». Останні слова серця: «живи!!!»…та все…твоє тіло з’єдналось з моїм… Чомусь здавалось, що все закінчиться зупинкою серця, але життя триває, тому, що ти можеш зупинити лише ритм серця…, а не життя!!!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
у Вас 
0
