Весняний омут
Люба моя, красою ти дивна, Красою своєю ти мене покорила, Очима твоїми моє серце ти краєш, Бо ж я люблю а ти мене не кохаєш. Зима змінилася весною, Розквітли квіти на полях, Зійшли зернятка й любові, Що дочекалися тепла. Тепла й ласки та любові. Бурлить душа, палають очі, А вітер усмішку мою несе До губ твоїх, дівочих. Ох мамо весно, Ви найкращі! Ви лікар що лікуєте серця, Ви та кому завдячую я щастям, Ви та кого люблю я все життя.
Додав: иммельман (15.03.2013)
| Автор: © Артур
Розміщено на сторінці : Проза , Артур
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1935 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА