Весняний омут
Люба моя, красою ти дивна, Красою своєю ти мене покорила, Очима твоїми моє серце ти краєш, Бо ж я люблю а ти мене не кохаєш. Зима змінилася весною, Розквітли квіти на полях, Зійшли зернятка й любові, Що дочекалися тепла. Тепла й ласки та любові. Бурлить душа, палають очі, А вітер усмішку мою несе До губ твоїх, дівочих. Ох мамо весно, Ви найкращі! Ви лікар що лікуєте серця, Ви та кому завдячую я щастям, Ви та кого люблю я все життя.
Додав: иммельман (15.03.2013)
| Автор: © Артур
Розміщено на сторінці : Проза , Артур
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2068 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : Гарний, а з чого виготовлений?
virchi : ШІ зробив наступну світлину. Цікаво... virchi : Вірш - наче ляпас ілюзіям + про те, що не можна більше ховати голову в пісок, сподіваючись, що буря пройде повз. Час прокидатися означає брати відпов
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА