Коментувати також можна з та

Ср, 12/08/20, 00:06
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [977]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [130]
Аудіовірші [49]
Українцям [2485]
Вірш-пісня [525]
Вірші про Україну [1402]
Вірші про рідний край [765]
Вірші про мову [162]
Збірки поезії, поеми [111]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [87]
Загадки [15]
Верлібр [141]
Елегія [50]
Історичні вірші [279]
Вірш-усмішка [965]
Вірші про сім'ю [385]
Вірші про рідню [138]
Вірші про жінок [646]
Вірші про чоловіків [101]
Вірші про військових, армію [187]
Вірші про Перемогу, війну [306]
Вірші про кохання [3188]
Вірші про друзів [706]
Вірш-казка [128]
Казка (проза) [26]
Проза для та про дітей [18]
Вірші для дітей [312]
Вірші про дитинство [318]
Вірші про навчання [56]
Вірші про професію [78]
Вірші про eмiгрантів [144]
Вірші в перекладі [617]
Вірші про свята [193]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1171]
Вірш-тост, вірш-привітання [91]
Для мене поезія - це [185]
Поети [265]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [22]
Релігія [271]
Щастя - ... [558]
Жінка - ... [250]
Життя... [3860]
Філософам [1244]
Громадянину [821]
Метафізика [142]
Опитування для Вас:
Де Ви проживаєте?
Всего ответов: 969

І як без статистики?
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

Життєвий храм
Камін горить, вогонь палає,
І згадую життя своє, як у вісні,
Вино наллю собі до краю,
Хай хміль розіллється по мені.
Хто жив за мене, я не знаю,
Забув ким був, кого любив,
Залишились лиш фотознімки кляті!
Наклеєні на пустій стіні.
Ожили образи в уяві,
Зв’язавши руки повели,
Мене, у храм забутого.
Де холодні сірі стіни
Вже не дихали життям,
Доживаючи хвилини,
Від життєвих ран.
Стою як стовп, переді мною світ,
Який створив я сам,
Не має в ньому висоти,
Й високих брам.
Звинять по вітру ланцюги,
Розірванні людьми,
Чиїми вузами я жив,
З чиїх рук їв та пив.
Зробив я крок вперед у тьмі,
В надії що знайду, когось,
Але цей світ не чий а мій,
Мій лабіринт мій гроб.
Чого хотів я від життя?
Людського жаття в прок,
Вродливу жінку у плити,
Маленьких діточок.
Життя щастя не дарує,
Не візьмеш його й в долг,
Життя треба будувати,
А не бити цвяхи в гроб.

Додав: иммельман (18/03/13) | Автор: © Артур
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Проза, Артур
 
Переглянули твір - 1395 чол.
 
  
  у Вас # закладок

автору
за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
avatar
1 freedom • 14:07, 19/03/13 [Лінк на твір]
Пане Артуре тема Вашого вірша гарна,але над віршем треба ще трішечки попрацювати.Є російсько мовне слово долг.Натхнення!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
avatar

загрузка...

ОСТАННІ 10 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")


           Украина онлайн


Форма входуу
Логін:
Пароль:
Інформації:     
Випадкове ВІДЕО з сайту:
Примирення
00:02:58

ПОНОВЛЕНІ ТЕМИ ФОРУМУ:

ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com, virchi@yandex.ru

загрузка...

НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz