Я винний, це ярлик Що ношу все життя, понині. Ти свята, суддя й кат, Яка мене клеймила Зрадою своєю, Продала любов мою За стон в ночі, що ехом б’ється У моїй душі, невинній, Ти яд, який травив мене, За всі роки що разом були, Та гріх, що спепелив мене дотла. ВІДПУСКАЮ! Біжи в його обійми, обнімай, Спали всі щепки, що залишились Від мосту й між нами, Немає більше нас, й хай, Знайдеться та душа, Яка залічить мої рани. Скалічене крило загоїться І я злечу, купаючись в Лучах від сонця, тої, Чиї вуста шепочуть я люблю, Чиї слова розтоплять, Біль у серці моїм.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Легка, весела дитяча лічилка-примовка – приємний контраст після попередніх серйозних віршів! Дуже вдало звучить: чіткий ритм, коротенькі рядки з парною римою, які
virchi:Вірш починаєте з внутрішньої критики (влада), потім переходите до зовнішньої агресії, а завершуєте релігійним висновком про свідків Єгови (які, до речі, відомі своєю позиц
у Вас