Золота роса на губах твоїх Сльозою світиться від щастя, Й обійми радості розлукою заковані Мовчанням. Цілувати. Цілувати хочеться ці мокрі Щічки, губи шию без зупинно. Піднятися с тобою в височінь Замріяно не помічаючи нікого, Крім нас разом, на мить забувши Про людей чиї бажання примітивні, Забувши про розлуку у роках, Прийнявши щастя щохвилинно.
Білий вірш це своєрідна "законспірована" проза.Здається ніби легко писати , але багато змісту вкладено у кожне слово і так щоб було зрозуміло.Ясно що треба ще вдосконалювати цю прозу-білого вірша , бажаю вам наснаги і більше загадковості .Удачі.
білий вірш - справжній - це дуже тонка робота, набагато складніша за римовану поезію, натхнення Вам
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
0
