Ср, 04.12.2024, 21:09
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1055]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [275]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3391]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [317]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4486]
Філософам [1308]
Громадянину [911]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Сторінка "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА" завантажувалась:
Всего ответов: 216

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

ти чужий зовсім не мій ...

Ти ніколи мені не брехав ніколи ніколи…а я приховувала від тебе те..чого і сама не розуміла…те ,що здавалося було мені дорогим…і разом з тим байдужим. Я боролася сама з собою та це було не легко…як хотілося спокою..ласки ..любові. Та ти тримав усе під замком..навіть мої почуття ти зумів перетліти. Я падала …та встаючи з колін..піднімалася і волокла ноги за собою лиш би зробити пару кроків в надії…в надії про яку ти навіть не здогадувався. Як це було боляче…

Як було боляче ховати свої сльози під дощем..ділитися з ним мріями..давати волю почуттям… ловити краплі в долонях які витікали з поміж пальців..так само як твої нечасті візити до мене.Ця невиносима біль потопала в алкоголі…випадкових знайомствах..в хвилинах проведених з кимось іншим..за великими окулярами, через які не видно втомлених очей…Потопала в мріях про нове красиве життя..в мимовільних поглядах красивих мущин..в усмішках друзів..дивлячись на які не зможеш не засміятися..Потопала з приходом весни,яка говорила мені..що якщо вона перемогла зиму..то зможу і я протистояти холоду душі і морозам на серці…Потопала в щасливих моментах…коли щастя зовсім неждане, з присмаком провини перед кимось. ..кого давно вже немає в нашому серці і в нашому житті.

Та ти цього не бачив…бо боявся навіть тіні цієї любові…і вбивав почуття чим по скоріше…. Але натура людини така, що йому, щоб навчитися щось цінувати, треба раніше це втратити... І навіть якщо ми розуміємо, як багато втратили і кричали від болю, то все одно вже ніхто не почує.

Ти не розумів скільки разів я говорила сама з собою..скільки разів закривала очі доторкалася твоїх уст своїми і шепотіла : “ Я скучаю за тобою “ залишаючи на них солодкий присмак очікування. Як важко без тебе , коли ти зовсім поруч, але бачити тебе я не могла. Як важко усвідомлювати, що ти на відстані кількох подихів, але я не можу з тобою поговорити, доторкнутися тебе і осипати нічними поцілунками.А ти не розумів як мені хотілося бути твоїм кусочком щастя…а як хотілося бути частиною кожної частини твого життя…

Ти неначе метелик прилітав .як тільки спускаються сутінки.і непомітно осідав в моїй душі Мені так тебе не вистачало, я так скучала! Так хотіла доторкнутися,хоч на хвилинку,твого солодкого присмаку губ,щоб пружне тіло твоє оживало в руках моїх .І чим ближче ми ставали, тим більше я розуміла, що якщо б ти тільки доторкнувся до мого серця своїми губами - ти відчув би не тільки смак мого тіла, а й ту любов і ніжність, з якою я ставлюся до тебе!....А скільки разів я шукала тебе у натовпі, у потоці людей я шукала твої очі, твою ходу. Раптом промайне щось до болю рідне ... Думки плуталися. Я впізнавала тебе ... У весни, в музиці, в променях призахідного сонця. У щасливих закоханих, в їх поцілунках, в усмішках дітей. Дізнавася в кульбабах, схожих на твій настрій, у вільному вітрі, ніжному з теплом, як твій голос. У блакитному небі, яке може зрівнятися лише з твоїми очима. У моїх снах, які ніколи не збудуться ...

Ти увійшов в моє життя і несподівано став у ній господарем, головною дійовою особою, сенсом життя. Ти потрібен мені, ти, ти. Будь-який - здоровий чи хворий, щасливий або нещасний, який вбив людину або врятував її ... Мені дороге саме відчуття того, що Ти є на світі. Ти - в цьому світі, а, значить, не так далекий від мене. Адже Люблять не за щось, не за якісь позитивні якості, просто за те, що людина є. Я не вимагаю від тебе любові, взаємності, я люблю мовчки, пишучи вірші, захоплюючись тобою і вірячи в краще. Любов прекрасна сама по собі, навіть якщо ти не розумієш її. Я не з тобою - я з іншими - але - з тобою. Все говорить про тебе, співає, куди не глянь ... Ця пісня збиває мої думки, не дає мені зосередитися ні на чому. Ця пісня змушує моє серце битися. Як ці величезні, незбагненні почуття, нескінченні як небеса, поміщаються в цих маленьких людей? У мені? Як я ще жива? Я не знаю...але я знаю одне – ти чужий зовсім не мій ...

Додав: неАнгел (11.08.2013) | Автор: © Людмила
 
Розміщено на сторінці: Проза

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1845 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): розлука, кохання

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Nemo: якщо люди у цій країні ще й перестануть любити, кохати, то кому і за що воювати?...

leskiv: Добре, що хоч хтось у цій країні зараз до нестями щасливий і його душа співає. Рада за автора. up

ruhlyvy: Кожне слово в словах пана Бутусова - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz